Проблемне питання

Із досвіду роботи над проблемою

Ми живемо у динамічному світі, що дуже швидко змінюється. Ці зміни стосуються усіх сфер нашого буття: техніки, що нас оточує, політики, яку проводять світові держави, цінностей, на які орієнтуються люди. Освіта – найпотужніша та найпотрібніша ланка повноцінного життя  людини. Тому відбулися вагомі зміни у системі освіти. Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники.
На сучасному етапі модернізація навчально-виховного процесу покликана сприяти формуванню та розвитку творчої особистості, яка спроможна повноцінно реалізуватися в житті. Для цього їй потрібні певні навички: думати, розуміти сутність речей, аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов.
Учитель уже не може бути єдиним джерелом інформації. Традиційне навчання з його авторитаризмом, орієнтацією на середнього учня, перевагою репродуктивної діяльності над пошуковою не відповідає вимогам часу. Тому настала необхідність переходу від «передачі знань» до «навчання вчитися», «навчати жити». Сучасному учневі не так треба подати тему, як навчити осмислювати її, а він вже потім шукатиме інформацію, яка допоможе реалізувати проблему. Отож повернути учням інтерес до шкільних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися – головні завдання сучасної школи. На мою думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають інноваційні  технології навчання. Зважаючи на це, головним принципом роботи вважаю відомий вислів: «Учень-це не чаша, яку треба наповнити, а факел, який треба запалити» (за Сократом).

Виховати творчу особистість учня здатен лише вчитель, що теж прагне до творчості. Тому моїм педагогічним кредо в роботі стали слова В. Сухомлинського:

 « Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших».

 Школа має стати острівцем духовності в житті дитини, а вчитель – словесник мусить дбати про те, щоб у серцях вихованців не згасили вогник добра і любові, адже саме вчитель української мови та літератури має найбільше можливостей сприяти розвитку творчої особистості учня, формувати світоглядні пріоритети і цінності. «Педагогіка співробітництва» і «толерантність» - ключові поняття, без  яких неможливі будь – які перетворення в сучасній школі. Актуальність даного питання і зумовила вибір проблеми, над якою нині працюю:  «Формування творчої, гуманної та толерантної особистості учня шляхом впровадження інноваційних технологій».

Інноваційне навчання - це процес постійної співпраці вчителя та учня. Навчальний процес організовується як живий контакт партнерів, зацікавлених один у одному та в справі, якою вони займаються разом. Інноваційне навчання має характерну рису: навчальний процес зливається з життям, із рішенням реальних життєвих завдань .

Інноваційні технології:

• Розвивають творчі здібності

• Формують здатність до самостійної праці

• Привчають до колективної діяльності

• Створюють умови для розвитку й самореалізації

• Стимулюють почуття гідності й самоповаги

• Підвищують якість навчання

• Роблять навчання захоплюючим і змістовним

• Збуджують інтерес до поглибленого вивчення предмета

• Закладають навички роботи з різними інформаційними джерелами

Часто у роботі вчителі – словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

                     У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :

•    Проектне навчання;

•    Інтерактивна технологія;

•    Особистісно зорієнтоване навчання.

·        Інформаційно-комунікаційні технології.

Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку .

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.  Яким же повинен  бути  сучасний урок?

Уроки рідної мови та літератури – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

Розвиток творчої, гуманної та толерантної особистості учня забезпечується комплексом вправ, різними видами завдань, що розхитують психологічну інерцію, ламають стереотипи. Такими є інтерактивні вправи. Перші яскраві враження справила на мене спроба використати метод  гронування (асоціативний кущ),мікрофон. Ці стратегії сприймається дітьми як гра і спонукають учнів думати вільно і відкрито з певної теми,стимулюють мислення школярів. Можуть бути використані на різних етапах уроку.

Організація парної, групової роботи відкриває для дітей можливості співпраці, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги. Працюючи в парах, пропоную дітям такі завдання:

•        Помінятися зошитами і перевірити якість домашнього завдання чи тестового.

•        Скласти діалог на лінгвістичну тему, що вивчається.

•        « Навчаючи - учусь». Учні окремо знайомляться з певною частиною інформації(кожен зі своєю), а потім обмінюються здобутими знаннями.

Формою залучення учнів до активності є взаеморецензування відповідей, усних повідомлень. Подобається дітям проводити бліц-опитування для учителя(застосовую, коли учні самостійно ознайомились з теоретичним матеріалом) чи когось із учнів(при перевірці домашнього завдання). Використовую «карусель»(взаємоопитування), інтерв'ю -опитування під час вивчення нової теми, мовні спостереження з формулюванням висновків, дослідження, складання схем, алгоритмів. Також діти дуже люблять виконувати вправи із ключами(зашифрованими в них висловами),редагувати тексти, відновлювати втрачену інформацію( особливо на уроках вивчення теорії літератури).

Щоб розвивати мислення учнів використовую рольові ігри:

•   прес - конференції з вивченими частинами мови,членами речення,письменниками і т. д.(на етапі узагальнення і систематизації знань);

•         судові процеси (над помилками, допущеними в диктанті чи іншій письмовій роботі,героями літературних творів);

•         брейн - ринги;

•         інтерв'ю;

•         лінгвістичний хокей;

•         мовознавчі та літературознавчі турніри, вікторини;

На уроках мови та літератури учні залюбки працюють з індивідуальними завданнями творчого характеру:

•         Продовж речення.

•         Склади кросворд.

•         Поєднай ім'я героя з його якостями.

•         Відтвори послідовність подій.

•         Нагороди епітетами, порівняннями героя.

•         Що б ти запитав у героя при зустрічі?

•         Подивись у очі героя, що ти там побачив?

•         Перекажи епізод твору від імені когось із персонажів.

•         Уяви себе скульптором. Який би пам'ятник поставив,які деталі, символи входили б до скульптурної композиції?

•         Склади сенкан (сенкант).

•         Стилістичний експеримент.

•         Схарактеризуй героя прислів'ям.

•                  Передайте думки героя в певній ситуації.

•                  Уявіть розмову двох героїв художнього твору і запишіть.

•                  Опишіть зовнішність героя художнього твору і запишіть.

•                  Напишіть сценарій за оповіданням .

Дуже ефективним щодо розвитку уяви є вправи ілюстративного характеру. Візуалізація художніх образів, абстрактних понять допомагає дитині зрозуміти їх сутність,опанувати складну операцію абстрагування. Важливого значення надаю колористиці. Після прочитання твору пропоную учням відтворити своє сприйняття твору, почуття, настрій через кольори, показати колір душі героя, створити асоціативний портрет, проілюструвати епізод, що схвилював.

Також з метою активізації творчих здібностей у структуру уроку вводжу елементи театралізації:

•         самопредставлення героя;

•         розігрування полілогів;

•         пояснення вчинків з позиції когось із героїв;

•         визначення позитивного і негативного в характері свого героя;

•         ланцюг почуттів;

•         монолог душі героя;

•         монолог життєвої дороги.

Перспективною є проектна діяльність,оскільки ній кожен із учасників не втрачає свого статусу активної, діючої особистості, намагається зайняти в групі позицію, що відповідає його можливостям, знанням, умінням, мисленню тощо. Діти вчаться самостійно мислити, знаходити та розв'язувати проблеми,використовуючи знання з різних галузей. Метод проектів передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих по своїй суті. Працюючи над проектом, учні допомагають один одному в процесі навчання, розвивають соціальні, розумові та комунікативні навички, результат проекту є матеріальним,його можна побачити, використати в практичній діяльності.

Одним із вирішальних чинників модернізації системи освіти є створення нового покоління засобів навчання, які поєднують досягнення сучасної педагогічної науки з потужними дидактичними можливостями комп'ютерних технологій.

Комп'ютер у школі поступово стає ефективним засобом створення сприятливих умов для інтенсифікації та підвищення якості навчального процесу, підготовки школярів до самостійної життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Що ж нового вносить у навчальний процес комп'ютер? Він допомагає під час відбору інформації, що дозволяє правильно та вчасно її подати, пожвавити процес навчання, надати йому динамізму, гнучкості, посилити його прикладну спрямованість.

          Комп'ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп'ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв'язки. Все це покращує якість навчання.

У своїй роботі надаю перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедіа — це сучасна комп'ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію. Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізацїї процесу навчання.

Найефективнішу дію на людину здійснює та інформа­ція, яка впливає на кілька органів чуття. Вона засво­юється тим краще і міцніше, чим більше видів сприй­мання активізовано. Отже, очевидною є та роль, яка відводиться комп'ютерним засобам навчання. Дове­дено, що застосування мультимедійних матеріалів та комп'ютерних мереж скорочує час навчання майже втричі, а рівень запам'ятовування через одночасне використання зображень, звуку, тексту зростає на ЗО— 40 відсотків.

Дидактичні можливості мультимедійних засобів на­вчання, що використовуються на уроках словесності, можна стисло визначити так:

ü посилення мотивації навчання;

ü активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визна­чення міри і характеру допомоги та ін.);

ü індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розши­рення меж самостійної діяльності школярів;

ü урізноманітнення форм подання інформації;

ü урізноманітнення типів навчальних завдань;

ü створення навчального середовища, яке забезпечує «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;

ü постійне застосування ігрових прийомів;

ü забезпечення негайного зворотного зв'язку, можли­вість рефлексії.

      Звісно, є в інформаційних технологій і недоліки.

По-перше, вони суттєво зменшують дію таких компонентів діяльності учнів, як інтелектуальний, мотиваційний, емоційний. По-друге, гальмується розвиток учня як суб'єкта діяльності. Тому слід особли¬ву увагу приділити розвиткові інтелектуальної сфери (мислення, пам'яті, уваги), емоційної (формувати навички керувати своїми почуттями, виховувати адекватну самооцінку), вольової (формувати цілеспрямованість, впевненість у своїх силах, вміння долати нервове напруження) наших вихованців.

      Комп'ютер — це інструмент, за допомогою якого навчання стає цікавішим, простішим, а одержані знання глибшими й узагальненими. Але не варто надто захоплюватись використанням мультимедійних технологій.

Використовуючи комп'ютер, учителеві треба пам'ятати про негативний вплив випромінювання монітора на зір, симптом хронічної втоми, тому треба дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, передбачати спеціальні вправи на уроках для запобігання можливих небажаних наслідків.

     Наше завдання — навчитися розумно використовувати комп'ютерні технології, не забуваючи про живе повсякденне спілкування, відчуття, мислення.

    Існують і певні проблеми щодо застосування комп'ютерних технологій у навчальному процесі, які є загальними для всіх шкіл України. Це насамперед недостатня матеріально-технічна база, недостатнє програмне забезпечення, відсутність лаборанта чи інженера з обслуговування комп'ютерної техніки, консультанта-помічника для створення навчальних програм чи хоча б презентацій, бо більшість вчителів володіють комп'ютером лише на рівні користувача.

Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу, гуманну і толерантну особистість учня. Особистістю людина стає поступово, на її формування впливає багато чинників. Серед них провідне місце належить рідній мові, тому що саме вона найглибше пронизує свідомість і підсвідомість людини, доносить інформацію про навколишній світ.

Учитель не повинен зупинятися ні у своєму навчанні, ні у своїй творчості, ні в оволодінні новими методами і прийомами. Якщо педагог припинив своє творче зростання, значить, він перестав жити. Саме про це писав і Б. Степанишин: «Творчість учителя-словесника треба розуміти не як суцільні методичні новації, а як постійне прагнення уникнути трафарету, одноманітності, що вбиває дитячий інтерес. Невпинний пошук і тремтливе очікування інтелектуального задоволення учнів від зустрічі зі світом образів красного письменства — ось результат творчості мовника».

"Учитель готується до хорошого уроку все життя... Така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, вчителеві треба ввібрати ціле море світла".

                                                                                           В.О. Сухомлинський