Наш Тарас
Наш Тарасик був маленьким
Дуже дивним, чепурненьким.
Гарно вмів він малювати,
Потім вірші став писати.
В ті часи було кріпацтво,
Для селян це пекло, рабство.
Він про це вірші складав,
Царя й пана проклинав.
Оспівав лани й садки,
Як боролись козаки,
Про своє важке життя,
І про наше майбуття.
Рідний батьку наш, Тарасе,
Слова рідного окрасо!
Правду нас навчав шукати,
Собі волю здобувати.
Настя Митителу, Діана Тихевич
О Шевченку, наш поете!
О Шевченку, наш поете!
Легких шляхів ти не шукав,
Де натхнення ти черпав,
Коли вірші нам писав?
О Шевченку, наш поете!
Вірші твої нас надихають,
Душі наші окриляють
І над світом підіймають.
О Шевченку, наш поете!
Ми пишаємось тобою,
Твоєю волею міцною
І словом, що зове до бою.
Немає коментарів:
Дописати коментар