Свято рідної мови "МОВО, ПРЕСВЯТА БОГОРОДИЦЕ МОГО НАРОДУ"

Свято рідної мови

«МОВО, ПРЕСВЯТА БОГОРОДИЦЕ МОГО НАРОДУ»

Мета:

• поглиблювати та розширювати знання учнів про свою країну та рідну мову;

• розвивати  творчі здібності,прагнення бути свідомим громадянином своєї країни;

•  сприяти виховуванню патріотизму, поваги до свого народу, мови, історії.

ХІД ЗАХОДУ

Пісня Н. Май «А ми дівчата з України» (виконує ансамбль «Соловейки»)

В1:            Світова цивілізація знає 7 чудес світу:

-        Єгипетські піраміди в Гізі;

-        Висячі Сади Семіріади у Вавилоні;

-        Храм Артеміди в Ефесі . який спалив Герострат , що хотів прославитись за    будь-яку ціну;

-        Гігантська статуя Зевса  в  Олімпії, яка  закинула від пожежі ;

-        Галікарнійський мавзолей у Малій Азі , був зруйнований;

-        Колос Родоський ( фігура бога сонця), зруйнована землетрусом;

-        Фароський маяк в Олександрійському

В2: Як бачимо, збереглось до сьогодні небагато. Але є ще 8-е чудо світу. Воно не матеріальне . Але це- істинний скарб кожного народу. Це-рідна мова.

Читець 1:

Що  значить  для  людини   рідна  мова?

   Це квітка  з  надр  священної  землі,

 Це найніжніша  пісня  колискова,

 Яку  так  люблять  діточки малі.

Читець 2:

 Як  можна не любити  свою мову?!

 Не кане із роками  в  небуття

 Те  найдорожче  в  світі перше  слово,

 З яким  пройдеш  ти крізь  усе  життя.

Читець 3:

 І як одна в  людини Батьківщина,

 Де  родове зернятко  проросло,

 Так  рідна мова лиш одна – єдина,

 Хоч  скільки б мов  у  світі  не  було.

В3:  Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. Для когось - вона російська, для когось грецька, татарська, англійська чи польська, для мене і сподіваюсь для більшості з вас  рідною є українська мова.

Пісня « Українська мова»(виконує Лошатинськак А.)

В1: 21-го лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу.

В2: Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. В Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть. Де і коли народилася традиція Міжнародного дня рідної мови?

В3: Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Себто, святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови.

В1: Заснування Дня рідної мови має велике значення, адже за оцінками фахівців, із понад 6000 мов, які нині існують у світі, значна частина перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Щороку повністю перестають вживатися близько десяти мов. Для того, щоб мова не зникла, за свідченням науковців, необхідно, щоб нею спілкувалися принаймні сто тисяч людей.

В2: В Україні цей день відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

В3: У 2006 році Україна приєдналася до Європейської хартії малопоширених мов. Цей документ закликає зберегти діалекти, що перебувають на межі зникнення. На території нашої країни до таких належать:

• Урумська та румейська мови (варіанти грецької), носії якої залишилися в Донецькій обл.;
• Ромська або циганська мова;
• Кримчацька (600 носіїв) та караїмська (800 носіїв) мови Криму.

В1: Зараз  це  свято  крокує  по  всій  планеті, і кожен  громадянин  будь-якої  країни ще  більше  відчуває свою  приналежність до  свого  народу, народності ,  нації.

Пісня «Україночка»(виконує Бойченко Софія)

Читець 4:

Мова кожного народу

Неповторна і — своя;

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші — трелі солов'я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять;

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять

Читець 5:

Солов'їну, барвінкову,

Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,—

Бо ж єдина — так, як мати,—

Мова в кожного із нас!

В2: "Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть!" - під таким закликом, взятим з вірша видатного українського поета В.Сосюри, проходитиме наше свято. Бо чого ж ми варті в світі без рідної мови?! Вона є скарбницею народних духовних надбань, оберегів наших звичаїв і традицій, запорука інтелектуального розвитку і поступу в загальнолюдському житті.

В3: Мова - це душа народу. Вона починається з маминої колискової, народної пісні, батьківського мудрого слова. Рідна мова єднає родину. Вона є основою родоводу: від матері, батька, бабусі, дідуся, брата, сестрички веде юну душу у світ людських взаємин, і весь цей світ виявляється у мові і через мову.

 Так, рідна мова — це душа народу,

Його поезія і пісня, і казки.

Оспівує він нею всю природу,

Несе в своєму серці залюбки.

Бо в ній усе — і рушники з квітками,

І хліб та сіль, як гості на поріг.

Й свята Мадонна — мати з діточками,

І Матір Божа — вічний оберіг.

В1:  Українська мова, одна з найбагатших, наймилозвучніших в індоєвропейській мовній сім’ї, пройшла нелегкий, тернистий шлях, поки стала державною в незалежній Україні. Її державний і офіційний статус закріплений десятою статтею Конституції України.

В2: Українська  мова -  це  мова  численного  народу. Наша  мова  має  свою лексику,  свої  барви, свої  відтінки, що  передають  почуття  і  відтворюють  бурхливе  життя  і  розвиток  народу.

Читець 1:

Мово  моя, непокірна і  мила,

Ти  все живеш  і дзвениш.

Скільки  рубали  у тебе  крила,

Думали  не  полетиш!

Читець 2:

    Скільки тебе  заставляли  мовчати,

     Скільки  палала  в  вогні!

      Мово  моя,  ти  народом почата,

     Ти  у  народі  живеш  і  в  мені.

Читець 3:

Рідна  моя, непокірна  і  мила,

Наче  гірське  джерело,

Звідки  у  тебе  береться  сила,

Щоб побороти  зло?

В3: Рідна мова! У нашій літературі, мабуть, немає жодного письменника, який би від усього серця не висловив любові до тебе і своїє тривоги за твою долю, який би не поклав на тебе найбільших надій, бо долю свого народу в майбутньому бачить від долі рідної мови. А скільки епітетів підібрано митцями для характеристики твоєї поетичної природи! Наша рідна мова і солов'їна, і волошкова, і вишнева, і калинова, і трембітка. Це "невмируще і невичерпне цілюще джерело, і хто не припаде до нього вістами, той всохне від спраги".

В1:  Рідна мова! Всім світом ти визнана за одну з найзвучніших мов. Ти тому така мелодійна і неповторна, бо увібрала в себе гомін полів, лісів і морів нашої України. Ти переткана й вишита калиною, барвінком і вишневим цвітом. У тобі дзвенить слава запорожців. Тобою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Карпенка-Карого, Лесі Українки і Коцюбинського, Гончара і Загребельного. Ти живеш у прекрасних піснях свого народу.

Пісня «Рідна мова колискова» (виконує Шиманська Юліана)

 В2: „В уяві моїй мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною, навічно злитими, здруженими уявляються мені як дві вільнокрилі птиці, — мова і пісня. Бо ж наша мова  - як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня — це найдобріша, найвиразніша мова”, - говорив   П. Тичина.

 В3:  На одній міжнародній конференції було названо три мови, які є найкращими для співу: італійська, українська, грузинська. 300 тисяч пісень склала Україна цією мовою.

 В1:  Українська мова і пісня. Вони супроводжують людину з перших до останніх хвилин життя. Пісня – душа народу, це його краса і доброта. Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов у світі.

   

В2: Мова... Співуча й натхненна, гнана й переслідувана, принижувана й охрещена «холопською», вона була, є і буд коренем народу. Витерпівши страшне лихоліття, тортури, перегорівши, як криця, дійшла до нас загартованою і мужньою. Однак боротьба за рідну мову ще триває.

Пісня «Рідна мова(За яку, скажи, провину…)»(виконує Кузьменко Анжеліка)

В3: Сьогодні мало визнання того, що український народ нарешті зрозумів: Українська держава — це він сам, це » громадяни, яким треба активно включитись у державотворчий процес і працювати для утвердження державності й порядку, духовності й національної самоповаги на своїй землі, у своїй господі.

В1: Згадаймо відому історію про Вавилонську вежу? Поїш будівничих об'єднувала спільна мета й одна мова, вони пращ вали злагоджено й уміло. Коли було змішано їхні мови, люди перестали розуміти одне одного й змушені були припинити свою роботу.

В2: Усім нам слід зрозуміти, що збудувати вільну й незалежну Україну зможуть лише люди, об'єднані однією мсто і материнською мовою. Якщо ми будемо роз'єднані й багатомовні то можемо опинитися перед руїнами.

Читець 6:

Всіх нас єднає рідна мова,

 Всіх, хто живе у цім краю.

 Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п'ю.

Читець 7:

Бо наша рідна мова-мати,

Снагу і силу нам дає.

Нам стежку в світ дано топтати,

 Поки в нас рідна мова є!

Читець 1:

І як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем — українці

Поміж народів сміло йти!

Читець 2:

А знехтуємо рідне слово —

 Земля цього нам не простить,

То ж сяй над світом, рідна мово!

Тобі в віках судилось жить!

Читець 3:

Цвіти і смійся, рідне слово!

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом не мовчи!

В3: Мова об'єднує. Мудрі люди знали це в давні часи, знають і сьогодні. Проте дивує, що значна частина населення України, зокрема Півдня і Сходу, не знає або не хоче знати ніякої правди про злочини, які чинила не один десяток років диктаторська влада: голодомори, масові арешти, розстріли, депортації, винищення найкращих синів і дочок України — інтелігенції, священиків, працьовитих хліборобів, усіх патріотів, хто б вони не були; про русифікацію нашого народу...

Пісня А. Івашиної «Благослови»(виконує Горбановська Олена)

Читець 4:

 Все заберуть, а залишилось слово.

Знов до життя повернемося ми,

Лише тому, що не пропала мова,

То й ми ще наче люди між людьми.

Без мови - не створити нам держави,

Доріг тернистих не перебрести!

Читець5:

Хай вороги жорстокі і лукаві -

Стіною стань і мову захисти!

Річ не про те, що мова солов'їна,

Бо мова глибше, ніж пташиний спів.

В її скарбниці - доля України,

Космічна нерозгаданість віків.

  В1: Людина має завжди пам'ятати, звідки вона дом, де її коріння, знати історію свого народу, його мову. Знання мови народу, серед якого ти живеш,— ознака культурної, освіченої людини, знання рідної мови — священний обов'язок кожного. 

В2:  (виходить із вазою ):

Я стану, стану на коліна

Перед Софією, Дніпром,

Щоб вільна чайка- Україна

Змахнула втомленим крилом,

Щоб мова роду не німіла

І Черемош носив плоти,

Щоб наша пісня задзвеніла

На всі широти і світи.

На сцену виходять усі учасники свята із квітами в руках і по черзі опускають квіти до вази та промовляють:

- Слово рідне! Ти, як багатокрила птаха,

 - прагнеш простору і висоти,

 - ти виткане чарівною калиною

 - і  синім барвінком,

- вишневим цвітом

- і запашною рутою-м`ятою.

-Ти ніколи не зів`янеш,

 -ти будеш вічно жити і розвиватися!

- Бережімо наш найкращий цвіт – рідну мову –

- збагачуймо її,

- розвиваймо, 

-дбаймо про її чистоту і красу,

 - говорімо одне одному лише добрі слова!

В3: Тож побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово - щастя, натхнення, добра, миру , світлого майбутнього, живіть повноцінним життям, досягайте вершин, адже у ваших руках доля нашої країни

В1:

Ми всі одна сім’я,

 єдина ми родина

Мільйони різних «Я»,

 а разом-Україна.

Пісня «Ми твоє майбутнє, Україно» («Соловейки»)

.