Тиждень української мови та літератури

Відкриття тижня української мови та  літератури.

Лінійка «Виполюймо мовні бур’яни»  

   

Мета: сприяти вихованню інтересу до вивчення рідної мови,

            пробудити бажання дбати про культуру та чистоту власного  мовлення

1-й читець: Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Відо­мий український педагог В. Сухомлинський писав: «Мова - це віконце, через яке людина бачить світ». 

2-й читець: Мова - це показник культури людини. Недаремно кажуть: «Заговори, що б я тебе побачив». На жаль, сьогодні небагато людей, які володіють досконало рідною мовою.

3-й читець:Не стежачи за власним мовленням , ми калічимо рідне слово. Що ж найбільше засмічує нашу мову?

4-й читець: мовознавці виділяють такі основні чинники:  жаргон, суржик та лайку.Як синонім до слова жаргон вживається іноді термін сленг, а також арго, що позначає сукупність особливостей мови гурту людей, які намагаються приховати від інших зміст своїх висловлювань, зробити їх незрозумілими для інших.

1-й читець: Зі злодійського арго дійшли до нас такі слова:маякнути,фуфло,понт,шухер,чувак,  з середовища наркоманів: доганятись, кумарити,бродяжити, глюки.

2-й читець: . Жаргон  настільки проник у наше життя. Що став звичним навіть у ЗМІ.

Це ненормативне явище робить мову примітивною, засмічує її.

3-й читець: Як спілкуються між собою учні нашої школи?  Опитано було     учнів. 98% засвідчили, що вживають жаргонізми у власному мовленні. Було вибрано  десять найуживаніших:блін, круто,фігня, хана, хавати, ковбасити,кидонути,кумарити,кайф..

4-й читець: Як бачимо, більшість слів походитить їз мови злочинців та наркоманів. Отже, якщо ви не хочете уподібнюватись до асоціальних елементів, то уникайте жаргонізмів.Памятайте, що ніщо не звучить краще, ніж правильна літературна мова.

1-й читець: творець наділив людину здатністю мислити і говорити. Та , на жаль, мусимо констатувати,що навколишній світ потопає у брутальності та лихослів’ї. Словесний бруд заполонює наше життя і є ознакою деградації національної культури, знеособлення й духовного зубожіння.

2-й читець:  Наші предки були переконані,що лайливі слова мали демонічне походження і промовляли їх тільки тоді, коли хотіли прикликати злих духів.

3-й читець: .Науковці всього світу одностайні: вживання непристойної лексики негативно впливає на здоровя. Дослідження довели,що лайливі слова можуть розривати ланцюжки ДНК. Звідси – безліч різних хвороб, які можуть передаватися й через декілька поколінь.

4-й читець:  Цікавий факт: у деяких національних мовах немає нецензурних слів, пов’язаних з дітородними органами, ів цих країнах майже не трапляється випадків захворювання дітей на хворобу Дауна чи ДЦП.

1.Ще з давніх часів люди усвідомлювали потребу боротьби з лайкою. Лихослівців привселюдно сікли різками. Чи існує нині відповідальність за вживання нецензурщини у громадських місцях?

1-й читець: У ст.. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення записано, що «Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях тягне за собою сплату штрафу від трьох до семи неоподаткованих мінімумів або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.або випроавніироботи від одного до двох місяців із відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до 15 діб».

1.      Які ж і ще явища становлять загрозу для гарного і грамотного мовлення? Спробуймо здогадатися з діалога.

Прибігає одного разу Василько до Михайлика і каже:

Василько.  Пашлі надвір. Там такі класні сорєвнованія.

Ведуча. Михайликові хотілося виправити товариша, але побоявся, що той образиться, і не поправив.

Михайлик. Ходімо.

Василько. Ти за кого будеш боліти?

Михайлик. Та, напевно, за своїх уболіватиму.

Наталка. Пацани! Подождіть мене. Подивіться, який у мене гарний цвіток для побєдітєля!

Ведуча. Михайлик аж на обличчі змінився, але знову не захотів образити друзів.

Михайлик. Слухай, василько, а твої батьки у відрядженні?

Василько. Да. А чьо ти хотів?

Михайлик. Та хотів попросити у твого тата один підручник. А коли вони повернуться?

Василько. Да на неділі.

Михайлик. Ти знаєш, я ніколи не міг збагнути, де ти таку мову вивчив, чи курси якісь закінчив. Мені соромно, що мій друг не поважає своєї мови, калічить її. Задумайся, Васильку, в якій країні ти живеш (Йде від друзів).

Наталка. Ну і двоюшнік ти, Василько. Навчись говорити.

Василько. А ти сама як розмовляєш: двоюшнік, цвіток. Де ти таких слів набралася?

Наталка. Злий ти, піду до Михайлика. (втікає).

Василько. Наталко, зачекай. Я ж не хотів тебе образити.

3-й читець: Причиною цієї прикрості є, насамперед, те, що в результаті злиття української і російської мов утворився так званий «суржик», який є небезпечний і шкідливий, оскільки засмічує і поганить одну з найкрасивіших мов світу. 
4-й читець: Ще Максим Рильській закликав: «Пильно і ненастанно політь бур'ян». А «бур'яну» ж у нашій мові так багато! Суржик - так звані «сучасні» вислови, які є вульгарними і ведуть до деградації особистості.

1-й читець: Слова: «класно», «кльово», «балдьож» і подібні можуть свідчити тільки про духовну убогість мовця. Так часто ми чуємо вирази типу «построїли дом», «музикальна школа», «бувші учні», «сама краща дівчина», «відкрийте вікно», «підніміть руки».

2-й читець: Треба докласти всіх зусиль, щоб позбутися звички говорити «по-простому». Говорити слід правильно, взяти все краще, щоб відродилася і розквітла Україна, українська мова, щоб усміхнулася доля нашого народу.

3-й читець: Є в нашій мові те, що не вмирає: тепло любові, пам'яті, надій. Із гумором в нас добре, Україно. Так сміємось на здоров'ячко у ній.
Сценка

«Баби Параска і Палажка на святі рідної мови»

Палажка: Люди добрі! Оббріхує мене клята Параска на кожному кроці. Доки гризла мене за господарку, тепер дорікає, що я балакаю не так, як вона хоче. Я, - каже, - не культурна, жию уже у двайцік первому віці, а говорити по-людськи не умію. Придумала ж таке, моя сварлива сусіда. Чекай-но, який же тепер рік? А! Згадала! Це ж уже двох тисяч дев’ятий…

Параска: От ти знову говориш, як баба часів Івана Нечуя-Левицького. Ми живемо у двадцять першому столітті. Потрібно говорити культурно. Запам’ятай, що на календарі тепер дві тисячі дев’ятий рік. Ех… І коли до тебе розум постукає?

Палажка: Стукав уже, стукав, і не один. А до тебе ніхто не приходить, бо господиня з тебе нікудишня: ні грядки не маєш на городі, ані курки на подвір’ї.

Параска: Що це? Палажка недочуває, чи вдає, що не чує? Палажко, якщо будеш слухати мої поради, то станеш культурною людиною.

Палажка: І яке тобі діло до мене. Ти що шукаєш зачіпки до сварки? На моє безголов’я і хати наші на одному кутку. Люди добрі! Що мені робити? Може, спродуватися, пакуватися та їхати на кубанські степи? Дав же мені Бог сусіду – нічого й казать!

Параска: Та і мені прикро, що таку сусіду маю: як «захарамаркає» щось, то і не второпаю, про що говорить. Ходи лише до мені в гості, а тебе кавою пригощу. Ходи-ходи…

Палажка: Що це ти мені махаєш?

Параска: Не махаю, не говори так не культурно. Я тобі подаю знак, щоб ти до мене зайшла до хати. Маю дома запашну каву, хочу тебе почастувати.

Палажка: А печення у тебе є? чи, може, пирожено слойоне, творожні кошички, блінчики пекла? Конфетки якісь маєш? З ними добре кофе пити.

Параска: Почастую тебе всім, лише культурно скажи. Я ж тебе вже вчила.

Палажка: Та я лишень жартую. Пам’ятаю добре, що багато людей у нас збаламутилися і говорять так, що не завжди їх розуміємо. Я ж запам’ятала, що слова «кофе» в українській вимові немає, а є кава; замість «блінчики» потрібно говорити «млинці»; замість «конфети» - цукерки; не «печення», а печиво; не «пирожено слойоне», а листкові; замість «творожні кошички» - сирні корзинки і т.д.

Люди добрі! Я спродуватися не буду, нікуди із України не поїду, бо тут моя хата, тут мої земляки і мова моя – найкраща для мене з усіх мов.

Параска: Звертаємося до всіх українців: любіть, вивчайте, збагачуйте нашу мову!

5-й читець: 

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

6-й читець: Прислухайтесь, як океан співає -

Народ говорить. Любов і гнів

У тому гомоні морськім. Нема

Мудріших, ніж народ, учителів;

 У нього кожне слово - це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій

 7-й читець:    Говоріть, як колись вас навчала матуся,

                Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

                Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

                Не тримайте слова, віддавайте комусь.

                Щиро так, м’ягко так, починайте казати,

                Як воліла б відкритись ваша душа.

                Може хочеться їй у словах політати

                Привітати когось, а чи дать відкоша.

8-й читець: Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

                     Кожна з них , лиш торкни, - як струна, виграва,

                     Зрозумілі, вагомі й усі вони ваш і-

                     Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

              

                      Говоріть про любов і про віру у щастя,

                     Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

                      Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

                      Говоріть і продовжуйте мові життя.

1-й читець: Щоб добре знати мову свою рідну,

Науки мовознавчі нам потрібні.

-          1.Фонетика вивчає звуки мови.

-          2.А орфоепія – їх правильну вимову.

-          3.Як на письмі ті звуки позначати –

Із графіки ми можемо дізнатись.

-          4.Щоб в слові помилок не допустити,

Нам треба орфографію учити.

-          5.Лексикологія вивчає скарби мови –

Усе її багатство словникове.

-          6.Частини значущі у слові розглядає

Будова слова – це хай кожний знає

- 7.Як слово твориться, то словотвір розкаже.

Споріднені слова знайти підкаже,

-          8.А звідки родом те чи інше слово,

Етимологія веде про це розмову.

-          1.Є й морфологія, наука, що вивчає

Частини мови, дивосвіт безкраїй.

-          2.Словосполучень, речення будову,

Звичайно ж, синтаксис вивчає в кожній мові.

3.До морфології він завше не байдужий –

Давним-давно із нею щиро дружить.

Про їхню дружбу мовознавці знають,

Обох граматикою здавна називають.

-          4.Як розділові знаки  нам вживати,

То пунктуація вже зможе підказати.

-          5.Крилаті вислови у мові ми вживаєм –

Їх фразеологія вивчає.

-          6.Стилістика – то ключик для розмови –

Вивчає ж бо вона всі стилі мови.

7.Отож, щоб мову на 12 балів знати,

Науки ці потрібно нам вивчати.

2-й читець: . Кожна людина, яка поважає себе, країну, мову, не буде калічити своєї мови, бо вихована людина говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову й буденну.

Зневажати мову мамину - біда,

Котра пустими зробить наші душі,

І ми нащадкам зможем передать

Лиш те, що корені калині  сушить.

3-й читець: О, не згуби свого народу,

Безсмертна мово, рідна і терпка.

Ти є душа співучого народу,

Що був і є, і буде у віках.